НАЗВА ЦЕРКВИ

Церква Християн Віри Євангельської - П’ятидесятників.

«А як зійдеться Церква вся разом...» (1Кор.14:23), див. також Дії 9:31, 12:5, Еф.5:24, Кол.1:24. «...в Антіохії найперш християнами названо учнів» (Дії 11:26). «Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб — чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши — почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську...» (Фил.1:27). «Коли ж почався день П’ятидесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі» (Дії 2:1).

П'ятидесятники ВІРУЮТЬ

І. В Слово Боже

Канонічні книги Старого і Нового Заповітів Біблії — це Святе Письмо, Слово Боже, єдине і цілком достатнє для пізнання Бога і нашого спасіння: «Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас віруючих» (1 Сол. 2:13); «Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж свідчать про Мене!» (Ів. 5:39); «Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, якою й спасаєтесь...» (Кор. 15:1-2);

Християнинові:

а) потрібно досліджувати Слово Боже: «Дослідіть но Писання...» (Ів. 5:39), див. також І.Н.1:8;

б) потрібно вірити Слову Божому: «...Покайтеся і віруйте в Євангелію» (Мр. 1:15), див. Також Дії 24:14;

в) потрібно жити згідно Слова Божого: «Якщо ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте» (Ів. 14:15), див. також 5 М.5:31-32;

г) не можна спотворювати Слова Божого: «...ми відреклися тайного сорому... не перекручуючи Божого Слова» (2 Кор. 4:2), див. також 2 Кор. 2:17, 1 Пет. 4:11;

ґ) не можна нічого додавати і віднімати від Слова Божого: «...Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі цій» (Об. 22:18-19), див. також Гал. 1:8, 5 М. 13:1.

II. В Триєдиного Бога

Він - Єдиний Правдивий Бог, сущий у трьох особах Отця, Сина і Святого Духа: «...хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа...» (Мт.28:19), «Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога й Отця, і спільність Святого Духа нехай буде зо всіма вами!» (2Кор.13:13), див. також 1 Ів.5:7; Ів.17:3; 1 М.1:26; Мт.3:16-17;

1. В Бога-Отця

Бог-Отець — Творець неба і землі, всього видимого і невидимого: «Бог, що створив світ і все, що в ньому» (Дії 17:24), див. також 1М.1:1-31:

а) - живе на небесах: «Отче наш, що єси на небесах!» (Мт. 6:9);

б) - живе в неприступному світлі: «Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі...» (1 Тим.6:16), див. також 1 Цар. 8:30;

в) –Він є Дух: «Бог є Дух...» (Ів. 4:24), див. також 2Кор.3:17;

г) - всюдиприсутній: «Куди я від Духа твого піду?...» (Пс. 138);

ґ) - всезнаючий: «Ти, Господи, знаєш усе...» (Єр. 15:15);

д) - всемогутній «...та можливе все Богові» (Мт. 19:26); див. також 1М. 35:11;

е) - незмінний: «...від Отця світла, у Котрого немає переміни і ні тіні зміни» (Як. 1:17);

є) - правдивий, Живий, Вічний: «А Господь—Бог правдивий, Він — Бог живий та Цар вічний!» (Єр. 10:10);

ж) - святий: «Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх...», (Ів. 17:11), див. також 1Пет.1:16;

з) - праведний та справедливий: «Ти праведний, Господи...» (Пс.118:137-138), «Бо Господь справедливий...» (Пс. 10:7);

и) - досконала любов: «...Бог є любов...» (1 Ів. 4:16).

2. В Бога-Сина

Ісус Христос — Бог, єдиний з Отцем: «...Христос, що Він над усіма Бог...» (Рим. 9:5), «...Я в Отці, а Отець у Мені...» (Ів. 14:9-10), див. також Кол. 2:9, Ів. 1:1, 10:30, 1 Ів. 5:20, Іс. 9:5, Фил. 2:11:

а) - народжений перш всякого творива: «Він є образ невидимого Бога, вроджений перш усякого творива» (Кол. 1:15);

б) - Ним все створено: «Бо то Ним створено все на небі й на землі» (Кол. 1:16);

в) - має всі риси (атрибути) Бога:

— Він вічний: «Загинуть вони, а Ти будеш стояти.., і роки Твої не закінчаться!» (Євр. 1:11-12);

— незмінний: «Ісус Христос учора і сьогодні, і навіки Той Самий» (Євр. 13:8);

— всюдиприсутній: «Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, — там Я серед них» (Мт. 18:20);

— всезнаючий: «...в Якому всі скарби премудрості й пізнання заховані» (Кол. 2:3);

— всемогутній: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі» (Мт. 28:18);

г) Ісус Христос прийняв тіло від Духа Святого, від Діви Марії, став людиною: «А Марія озвалась до ангела: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?» І ангел промовив у відповідь: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий» (Лк. 1:34-35);

ґ) був розіп’ятий, помер, воскрес і вознісся на небо, де сидить праворуч Отця: «...Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням» (1 Кор. 15:3-4), «Господь же Ісус по розмові із ними вознісся на небо і сів по Божій правиці» (Мр. 16:19);

д) Він — Єдиний Спаситель: «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого ймення, даного людям, що ним би спастись ми мали» (Дії 4:12);

е) — Первосвященик Нового Заповіту: «Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, тримаймося сповідання нашого...» (Євр. 4:14-16);

є) — Заступник: «...маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного...» (1 Ів. 2:1);

ж) — єдиний Посередник: «Один бо є Бог і один Посередник між Богом та людьми, — людина Христос Ісус» (1Тим. 2:5);

з) --хрестить Духом Святим: «...Він христитиме вас Духом Святим й огнем» (Мт. 3:11);

и) — Суддя живих і мертвих: «Бо Отець і не судить нікого, а весь суд віддав Синові» (Ів.5:22).

3. В Бога-Духа Святого

Дух Святий — це Бог, Особа Святої Трійці, Яка має всі божественні якості: «...Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, що ти Духу Святому неправду сказав?.. Ти не людям неправду сказав, але Богові!» (Дії 5:3-4), див. також 2 Кор. 3:17;

а) Він зійшов на землю для збудування Церкви Христової: «...що на Ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу» (Еф. 2:22);

б) Дух Святий бере участь у спасінні людини:

— відроджує людину: «...Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води і Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Ів. 3:3-6);

— живе у віруючій людині: «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло, — то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1Кор.6:19), див. також 2 Тим.1:14,

— навчає: «А помазання, яке прийняли ви від Нього ...вас навчає про все...» (1 Ів. 2:27);

— заступається: «...Дух допомагає нам у наших немочах; бо не знаємо, про що маємо молитися, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями» (Рим. 8:26-27), див. також 1 Кор. 2:13;

— утішає: «...як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його» (Ів. 16:7);

— наділяє дарами: «...Дух уділяє кожному осібно, як Він хоче» (1 Кор. 12:7-11);

— освячує: «І такими були дехто з вас... але освятились... Духом нашого Бога» (1 Кор. 6:11).

ІІІ. Що Ангели

— це Божі службові духи: «Чи не всі вони духи служебні, що посилаються на службу для тих, хто має спасіння успадкувати?» (Євр.1:14);

а) вони створені Богом через Божого Сина: «Бо то Ним створено все на небі і на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то держави, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено!» (Кол.1:16);

б) - виконують волю Божу: «Благословіть Господа, Його ангели, велетні сильні, що виконуєте Його слово...» (Пс.102:20);

в) їм не потрібно поклонятися: «...я впав до ніг ангела... і сказав він до мене: «Таж ні! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігає слова цієї книги. Богові вклонися!» (Об.22:8-9).

IV. Що диявол

(сатана) — колишній Божий ангел, скинений Богом з неба за гріх: «І ангелів , що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня» (Юда 1:6), див. також Єз. 28:14-17:

а) він — початок неправди та душогуб: «Він був душогуб споконвіку і в правді не встояв, бо правди немає в нім. Як говорить неправду, то говорить зі свого, — бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44);

б) — князь цього світу: «...бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має» (Ів. 14:30);

в) — голова ангелів, які збунтувалися проти Бога: «І сталась на небі війна: Михаїл та його ангели вчинили зі змієм війну, І змій воював та його ангели» (Об. 12:7);

г) -- переможений Христом: «...не плач! Ось Лев, що з племені Юдиного, корінь Давидів, переміг...» (Об. 5:5), див. також Євр.2:14, Кол.2:15, Ів.16:11;

ґ) -- навічно буде вкинений в огняне озеро: «А диявол, що зводив їх, був вкинений у озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки» (Об. 20:10);

П'ятидесятники визнають

I. Людина та її життя

1. Людина

- це створена Богом істота, яка має дух, душу і тіло: "І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, - і стала людина живою душею" (1М.2:7), "...Непоруиний дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!" (1 Сол. 5:23):

а) Бог створив людину на Свій образ і подобу: "І сказав Бог: "Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою..." (1 М.1:26-27);

б) людина має свободу вибору: "...життя та смерть дав Я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя..." (3 М. 30:19);

в) людина згрішила через непослух Богові: "Із кожного дерева в раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра і зла - не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш." (1 М. 2:16-17);

г) через гріхопадіння першої людини кожна людина вспадкувала гріх і смерть: "Тому то як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили" (Рим. 5:12);

ґ) через благодать Ісуса Христа кожній людині дана можливість спастися "Бо з'явилась Божа благодать, що спасає всіх людей!" (Тит. 2:11).

2. Життя людини

- це священний Божий дар людині: "Створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, - і стала людина живою душею" (1М.2:7), див. також Дії 17:25;

а) ніхто не має права позбавити життя:

- самого себе: "Не чини собі жодного зла..." (Дії 16:28),

- іншу людину: "Не вбивай!" (2М.20:13), див. також 5М.5:17, 27:24, Мт.5:21,19:18,Мр.10:19, Лк.18:20, Рим.13:9, Як.2:11,

- зародка людини: "Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було..." (Пс.138:16);

б) перервати земне життя людини має право тільки Бог: "Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки,- бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ" (1М.6:3), див. також 1М. 6:13;

в) кожна людина зобов'язана шанувати життя інших людей та відповідально ставитися до власного життя;

г) християни віри євангельскої згідно своїх віросповідницьких переконань можуть користуватися правом альтернативної невійськової служби: "Не підійме меча народ проти народу, більше не будуть навчатися війни" (Іс. 2:4), див. Також Мт. 5:34-36, Мт. 5:44, Мт. 26:52, 2М. 20:13

ІІ. Гріх

Гріх - це порушення Божого Закону: "Бо гріх - то беззаконня" (1 Ів. 3:4):

а) гріх увійшов в людину через невір'я Богові і довіру неправді диявола: "І сказав змій до жінки: "Умерти - не вмрете!" (1М.3:4-6), див. також 2 Кор.11:3;

б) наслідок гріха - смерть: "Бо заплата за гріх - смерть!" (Рим. 6:23);

в) Христос прийшов, щоб власною жертвою знищити гріх: "...Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх" (Євр. 9:26).

ІІІ. Спасіння

Спасіння - це дар прощення гріхів та вічного життя в Царстві Небесному:

а) людина не може спастися ні власними зусиллями, ні своєю праведністю, ні заслугами, ні через інших людей: "Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?" (Мт.16:26), "І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом - нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали" (Дії 4:12);

б) Бог пропонує прощення всіх гріхів та вічне життя з Собою даром, через віру в Ісуса Христа: "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне" (Ів. 3:15-18), див. також Еф. 2:8;

в) кожній людині для спасіння потрібно

- повірити в Ісуса Христа як у свого Спасителя: "...Віруй в Господа Ісуса, - і будеш спасений ти сам та твій дім" (Дії 16:30-31), див. також 1Ів.5:13,

- покаятися: "...Що ж ми маємо робити, мужі-браття? ...Покайтеся..." (Дії 2:37-38), див. також Мт. 3:8,

- народитися згори: "...Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства" (Ів.3:3),

від води (Слова Божого): " Він нас породив словом правди..." (Як.1:18), див. також Ів. 3:5,

від Духа "Він нас спас... через купіль відродження й обновлення Духом Святим" (Тит. 3:5), див. також Єзек. 36:26-27,

- охреститися по вірі: "Хто увірує й охреститься, - буде спасенний..." (Мр. 16:16), 1 Пет. 3:21,

- отримати дар Святого Духа: "Що ж ми маємо робити, мужі-браття?" А Петро до них каже: "Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів - і дара Духа Святого ви приймете" (Дії 2:37-38);

IV. Хрещення Святим Духом

Це отримання великої обітниці від Отця: "І буде останніми днями - говорить Господь - Я виллю від Духа Мого на всяку плоть..." (Дії 2 :17), див. також Дії 1:5.

1. Хрещення Духом Святим супроводжується:

а) прийняттям Божої сили: "…та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас…" (Дії. 1:8);

б) ознакою інших мов: "Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав" (Дії. 2:4), див. також Дії. 10:45-46; 19:6;

в) проявом духовних дарів: "Одному бо Духом дається слово мудрості, а другому слово знання тим же Духом, а іншому - віра тим же Духом, а іншому - дари вздоровлення… роблення чуд, пророкування,… розпізнавання духів, … різні мови,… вияснення мов…" (1 Кор. 12:8-11);

Ці дії не є проявом людських здібностей, або земних знань, а є результатом надприродної дії Святого Духа: "…як їм Дух промовляти давав" (Дії. 2:4);

2. Для отримання хрещення Святим Духом потрібно:

а) віра: "…щоб обітницю Духа прийняти нам вірою" (Гал. 3:14), див. також: Еф. 1:13;

б) духовна спрага: "…коли прагне хто з вас - нехай прийде до Мене та й п'є !… Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його…" (Ів. 7:37-39);

в) послух Богові: "А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому" (Дії. 5:32);

г) молитва: "… скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всі тим, хто проситиме в Нього" (Лк. 11:13), див. також Дії. 1:14.

3. Хрещення Святим Духом може відбуватись:

а) під час молитви: "Вони всі однодушно були на невпинній молитві…" (Дії.1:14);

б) під час проповіді: "Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова" (Дії. 10:44);

в) при покладанні рук служителів: "Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!" (Дії.8:17), див. також Дії. 9:17; 19:6;

г) за інших обставин (Дії. 8:39);

V. Дари Святого Духа

Дари Святого Духа - це надприродна дія Святого Духа в людині, а не прояв людських здібностей чи знань: "...як їм Дух промовляти давав" (Дії 2:4):

а) вони даються Богом для збудування Церкви: "Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!" (1 Кор. 14:12);

б) дарами наділяє Дух Святий згідно Своєї волі: "А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче" (1Кор. 12:11);

в) духовних дарів потрібно бажати: "... прагніть дарів духовних, а особливо про те, щоб пророкувати" (1Кор. 14:1);

г) духовних дарів не можна занедбувати: "Не занедбуй благодатного дара в собі..." (1 Тим. 4:14);

ґ) духовні дари потрібно поєднувати з любов'ю до Бога і ближнього: "Дбайте про любов і про духовне пильнуйте" (1 Кор. 14:1), див. також 1 Кор. 13:1-13.

П'ятидесятники очікують

І. Другий прихід Ісуса Христа та воскресіння мертвих

Господь наш Ісус Христос прийде на Землю вдруге в силі та славі "...Ісус, що вознісся па небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо" (Дії 1:11), "...І побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних і з великою потугою й славою" (Мт.24:30), див. також Ів.14:3.

а) другий прихід Ісуса Христа супроводжуватиметься:

- воскресінням померлих у Господі: "Сам бо Господь із наказом при голосі Архангела та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі" (1Сол.4:16), див. також 1Кор.15:52,

- переміною фізичної природи Божих дітей, що залишилися живими: "...а ми перемінимося" (1Кор.15:52),

- урочистою зустріччю Церкви з Господом: "Потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом" (1Сол.4:17).

ІІ. Тисячолітнє царство Христове

Ісус Христос з Церквою прийде на землю, щоб заснувати Своє царство на тисячу років: "Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ним друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років" (Об. 20:6):

а) в час тисячолітнього царства диявол буде зв'язаний на тисячу років: "...І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років, - та й кинув його до безодні, і замкнув його і печатку над ним поклав..." (Об. 20:1-3);

б) тисячолітнє царство Христове буде царством миру, правди, богопізнання: "...І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни" (Іс.2:4), див. також Іс.11:6-9, "І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же - поясом стегон Його" (Іс.11:5), "... бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває" (Іс.11:9), див. також Єр.31:34.

ІІІ. Загальне воскресіння мертвих та Божий суд

Після тисячолітнього царства відбудеться загальне воскресіння мертвих та справедливий Божий суд: "І дало море мертвих, що в ньому, і смерть, і ад дали мертвих, що в них..." (Об.20:11-13), "...всі, хто в гробах, - Його голос почують і повиходять" (Ів.5:28-29), "І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів... і суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми" (Об. 20:11-12):

а) диявол та всі не спасенні грішники, імена яких не були вписані в книгу життя, будуть вкинуті в озеро вогняне, де вони будуть вічно страждати, що є другою смертю: "А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені вони будуть день і ніч на вічні віки. Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, - озеро огняне. І хто не знайшовся записаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне" (Об.20:10,14-15), див. також Мт.25:46, Об. 14:11;

б) спасенні люди житимуть вічно щасливим життям: "Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади..." (Об. 20:6).

IV. Нове небо і нова земля

Після загального воскресіння та Божого суду настане нове небо і нова земля: "Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі" (2Пет.3:13), див. також Об.21:1, Іс.65:17.

а) теперішні небо і земля зруйнуються: "З гуркотом небо мине, а стихії розпечені ринуть, а земля та діла, що на ній, погорять" (2.Пет.3:10), див. також Об.20:11.

б) спасенні люди вічно житимуть з Христом на новому небі та новій землі: "Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре. І не буде вже смерті, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!" (Об. 21:3-4).

П'ятидесятники звершують

Церковне богослужіння місцевої церкви Богові - це зібрання членів місцевої церкви та всіх, хто бажає, в ім'я Ісуса Христа для спільних молитов, навчання, вивчення та проповіді Слова Божого, прославлення Бога в піснях та виконання заповідей Господніх: "...скличте зібрання! Зберіте народ, оголосіть святі збори..." (Йоіл.2:15-16), "І збирались у церкві вони... і навчали багато народу..." (Дії 11:26), "Коли сходитесь ви, то кожен з вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення - нехай буде все це на збудування" (1Кор.14:26), "Бо де двоє чи троє в ім'я Моє зібрані - там Я серед них" (Мт.18:26), див. також Пс.39:11, 1Кор.11:18, Євр.10:25, Як.2:2:

а) церковні богослужіння прийнято проводити у дні, в які згадуються такі євангельські події:

- неділя: (воскресіння Ісуса Христа) "А дня першого в тижні, як учні зібралися..." (Дії 20:7); див. також Лк. 24:1-7, Об.1:10, 1Кор.16:1-2;

- Благовіщення: "А ангел промовив до неї: "Не бійся, Маріє, - бо в Бога благодать ти знайшла ! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому Ймення Ісус" (Лк. 1:26-39);

- Різдво Ісуса Христа: "І породила вона свого Первістка Сина..." (Лк.2:6-7);

- Новий рік: "...завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року, аж до кінця року" (5М.11:12), див. також Лк.2:21;

- Стрітення Семеном Ісуса Христа: "Ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен... і Дух у храм припровадив його... тоді взяв він на руки Його..." (Лк.2:22-34);

- Хрещення Ісуса Христа: "Охрестившись, Ісус зараз вийшов з води" (Мт.3:13-17);

- Преображення Господнє: "Він перед ними преобразився: обличчя Його, як те сонце, засяяло, а одежа Його стала біла, як світло" (Мт. 17:1-7);

- Славний в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим: "Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах і слава на висоті!" (Лк. 19:29-44);

- Смерть та Воскресіння Ісуса Христа: див. Мт.26-28,

- Вознесіння Ісуса Христа: "І прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей..." (Дії. 1:9);

- Зішестя Святого Духа: "Коли ж почався день П'ятидесятниці... Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав" (Дії 2);

- День подяки (визначений церквою день після збору врожаю): "Подяку складайте за все, бо така воля Божа про вас у Христі Ісусі" (1Сол.5:18);

б) в інші дні за рішенням членів церкви: див. Еф.5:20, Кол.3:17;

в) порядок церковного богослужіння визначає місцева церква.

П'ятидесятники ставляться

І. До інших конфесій

У стосунках з віруючими інших конфесій потрібно керуватися Словом Божим:

а) бути в мирі з ними, виявляти до них повагу, милосердя і любов: "Любіть один одного братньою любов'ю" (Рим. 12:10), "Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного" (Рим. 14:19);

б) не осуджувати і не лихословити їх, не ворогувати з ними: "Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом з усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив" (Еф. 4:31-32);

в) усіх християн, відроджених згори, потрібно вважати Божими дітьми: "А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його" (Ів.1:12);

г) бути обережними, спілкуючись з вчителями єретичних наук: "...що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати..." (2 Тим. 2:25); "Стережіться, щоб вас хто не звів!" (Мт.24:4), див. також 2Ів.10.

ІІ. До світу

Ставлення до світу визначає Слово Боже, за яким необхідно:

а) любити грішника: "Так бо Бог полюбив світ..." (Ів.3:16);

б) ненавидіти гріх: "Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли хто любить світ, у тім немає любові Отцівської... (1Ів.2:15), "Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів..." (Пс.44:8).

ІІІ. До світської влади

Світська влада - це Божа установа: "...влади існуючі встановлені від Бога" (Рим.13:1-2):

а) Християнин повинен:

- шанувати владу: "...поважайте царя" (1Петр.2:17),

- коритися владі: "Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління" (Рим.13:5-7), "...не переступаючи заповідей Господніх (1Пет.2:13-14), "...Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?", (Дії 4:18), див. також Дан.3:16-18,

- віддавати їй належне: "...віддайте кесареве - кесареві, а Богові - Боже!" (Мр.12:17), див. також Рим.13:7,

- молитися за владу: "Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей: за царів та за всіх, хто при владі..." (1 Тим. 2:1-4);

б) Церква відокремлена від держави, що відповідає вченню Слова Божого: "...Моє Царство не із світу цього..." (Ів.18:36);